Лекція по наркоманії

Епідемія наркоманії в Україні набуває все більшого розмаху: за даними експертів нині кількість споживачів психоактивних речовин сягає понад 500 тисяч осіб переважно молодого віку. У світі нині немає жодної країни, яка б могла доказово заявити, що їй вдалося подолати це зло. На жаль, не становить винятку й Україна.

За даними соціального опитування п'ята частка молодих людей знайомі з дією наркотиків. Серед них найбільший відсоток складають студенти ВНЗ. Поясненням може бути те, що наркотики, як дороге задоволення, більш доступні забезпеченим і самостійним студентам.

Аналіз показників у гендерному розрізі показує, що хлопці частіше, ніж дівчата вживають наркотики. В місті молоді люди вживають наркотики вдвічі частіше, ніж на селі. При цьому, з кожним роком відзначається збільшення кількості молоді, що захоплюється наркотиками.

Людина не народжується наркоманом. Що ж штовхає її на перший крок зближення з наркотиками? Звідки беруться в суспільстві наркомани і токсикомани? Багато соціологів, психологів, лікарів намагаються дати відповіді на ці запитання. Однак однозначної відповіді немає. Причини наркоманій, шляхи і механізми їх поширення складні і різноманітні.

Лікування наркоманії в більшості випадків не приносить успіху. Застосовувані в спеціалізованих клініках методики дійові лише при активній позиції самого хворого. Але й у таких випадках після одужання частими є рецидиви. Також були марними всі зусилля по боротьбі з виробництвом і збутом наркотиків.

Боротьба з наркоманією ведеться, передусім, на законодавчому рівні: практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво і розповсюдження наркотичних речовин. Тим часом, силові заходи не усувають причин наркоманії. Величезне значення має широка пропаганда здорового способу життя, життя без наркотиків. Але більшість дослідників проблеми все ж схиляються до думки, що набагато дієвіше (й важче) забезпечити в суспільстві соціальні умови, що не сприяли б зловживанню наркотиками. Особливо це стосується головної групи ризику – молоді.

Питання наркоманії ще постало перед суспільством з прадавніх часів. Ніхто і не підозрював, що ця хвороба призведе до великих втрат, а найголовніше до втрати молодих, енергійних, талановитих особистостей у руках яких знаходиться майбутнє нашої держави.

Боротьба з наркоманією наразі не втрачає своєї актуальності. На жаль, наркобізнес дедалі популяризується у сучасному суспільстві, а страждає від цього, у першу чергу, молодь. Адже подібна „прибуткова справа” не зважає на вік споживачів. Проте реальна ціна, яку має сплатити суспільство у майбутньому, – знищений генофонд.

Рекомендуємо кураторам провести бесіду зі студентами за таким планом:

 

1.     Причини виникнення наркоманії.

2.     Наслідки наркоманії.

3.     Шляхи подолання наркоманії.

Розглянемо перше питання.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НАРКОМАНІЇ

Наркоманія (від грецьких слів narke – заціпеніння, сон, і mania – божевілля, пристрасть, потяг) — ненормальний стан організму, викликаний вживанням певних речовин (наркотиків). Суттєвими ознаками наркоманії є: непереборна тяга до прийому наркотиків (пристрасть до них) і тенденція підвищення кількості прийнятої речовини.

«Непереборний потяг» пов'язаний з психічною (психологічною), а інколи фізичною (фізіологічною) залежністю від наркотиків. Розрізняють позитивну прихильність — прийом наркотику для досягнення приємного ефекту (ейфорія, відчуття бадьорості, підвищений настрій) і негативну прихильність — прийом наркотику для того, щоб позбутися поганого самопочуття. Фізична залежність означає тяжкі і навіть болючі відчуття, хворобливий стан при перерві постійного прийому наркотиків (т.зв. абстинентний синдром, ломка). Від цих відчуттів рятує поновлення прийому наркотиків.

Серед причин виникнення й розвитку наркоманії найчастіше називають особливості характеру, психічні та фізичні розлади, вплив різних соціальних чинників. Нерідкими є також випадки виникнення наркоманії серед хворих, змушених тривалий час приймати наркотичні речовини в медичних цілях. Багато лікарських засобів, які застосовуються в офіційній медицині (в основному снодійні, заспокійливі і знеболюючі), можуть викликати важкі форми наркотичної залежності, що є серйозною проблемою їх застосування. В деяких країнах вживання наркотиків пов'язано з певними релігійними і культурними традиціями (жування індіанцями листя коки, паління гашишу в мусульманських країнах).

Найістотнішими причинами вживання наркотиків є цікавість, бравада, прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення. При цьому стає очевидним, що цікавість підігрівається більш “досвідченими” товаришами і доповнюється власною самовпевненістю та наївністю початківця. Бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші, підсилюється прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною. Сприятливою умовою при цьому є відсутність батьківського контролю за життям і дозвіллям дитини.

Оточення значно впливає на ставлення молодої людини до наркотиків. Разом з тим стає очевидною важлива роль у цьому процесі такої особистісної риси, як конформізм. Він робить молоду людину, з одного боку піддатливішою впливові оточення, з іншого боку – обумовлює некритичне мислення, зайву самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” вчинки.

Наступний фактор відбиває потреби молодої людини справитися зі стресом, змінити фізичний стан. При цьому очевидно, що використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням – є деяка данина молодіжній моді. Так, часто молоді люди відповідають, що наркотики допомагають їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати наркотики – це круто, що наркотики дають змогу мати кайф, зазнати незвичайних відчуттів.

Ще один фактор відбиває вплив інформації на ставлення молодих людей до наркотиків. Відсутність знань про наслідки вживання наркотиків, а також перекручені цінності та пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків.

Аналіз причин прилучення до наркотиків у групах з різним освітнім статусом показує, що з приводу таких причин як цікавість, самовпевненість, прагнення до незвичайних відчуттів і провокуючий вплив середовища думка представників усіх груп одностайна. В ієрархії причин вони займають перші місця. Студенти як більш істотне відзначили моральність самих батьків, відсутність нормальних орієнтирів у житті, цікавої справи, яка б захопила, зацікавила, а також можливість за допомогою наркотиків зняти стрес. Імовірно, актуальність названих причин дійсно пояснюється фізичними і психічними навантаженнями, що їх доводиться переживати сучасному студентові.

В останній час виявлено, що неспокійний стан людської психіки має і хімічну природу. Виявлено хімічні “фактори неспокою”. Таким чином, проявляється зв’язок між наркоманією та екологічними зсувами, забрудненням повітря, води та неправильне застосування хімії, які негативно впливають на організм в цьому напрямку. Це свідчить про значну складність і різноманітність причин розвитку та поширення наркоманії, що ще раз підтверджує ту велику небезпеку, яку наркоманія несе з усіх боків у різних виявах.

Підводячи підсумок, можемо сказати, що причини наркоманії умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Американські лікарі Ясковіц і Осносс із Нью-Йоркського центру дезинтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причини: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; 3) певний індивідуальний нахил до вади.

Розглянемо друге питання.

НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ

Багато вчених розуміють шкоду, завдану наркотиками, і виступають щодо контролю над їхнім вживанням. І чим ширше стали розповсюджуватися наркотичні засоби, тим швидше приходило розуміння й усвідомлення хворобливих наслідків їх вживання.

Сучасні вчені і практичні лікарі отримали безліч доказів шкідливої дії наркотиків. Наукові факти диктують необхідність позбутися добросердного ставлення до прийому наркотичних речовин. Наркотики мають наркотичну і токсичну дію. Наркотична дія виявляється в тому, що вони роблять людину психічно -, а потім фізично-залежною. Токсична дія виявляється в отруйних властивостях наркотиків. Однак хода наркоманії не чутна, а сліди її спочатку не помітні. Наркоманія – це важка хвороба психіки і всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості, повної інвалідизації та передчасної смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе призводить сама, стаючи заложником с власної дурості й необережності. По-перше, численні дослідження дії лікарських засобів свідчать про те, що на одні й ті ж самі дози здорові люди реагують інакше, ніж хворі. Дію медичного препарату розраховано лише на організм у стані хвороби, тому, що прийом ліків хворою людини веде до її одужання, а здоровою – до отруєння організму і порушення його функцій. По – друге, наркотичні препарати не можна приймати потроху, оскільки це в корені суперечить їх природі. Ейфорійна дія багатьох медичних препаратів часто настає лише в разі перевищення терапевтичної дози або порушення способу їх введення. Необхідно назавжди запам’ятати, що найбільша небезпека полягає саме в першому прийому наркотику, в першому шприці!

На вівтар наркоманії в жертву приносяться власне здоров’я, здоров’я дітей, щастя близьких, це приносить шкоду оточуючим і всьому суспільству. Прийомом наркотиків людина прирікає себе на повільне самогубство. Кінець наркоманії завжди драматичний – це життєва катастрофа. Наркотичні речовини руйнують всі органи, але передусім вони згубно впливають на центральну нервову систему, яка є для них основною мішенню, тому наркотики називають нейтротипними отрутами. Після вживання наркотику мозок людини буквально ним просочується. Наркотична речовина вільно проникає в мозок і насичує його тканину. Це спричиняє нейротоксичні явища: настають кисневе голодування і порушення провідникової регуляції між основними центрами нервової системи. Великі дози наркотику спричиняють втрату чутливості, параліч нервових закінчень, а також загибель незамінних, з найменшим механізмом нервових клітин мозку. Наркотики вражають насамперед найскладніший вищий відділ нервової системи – кору головного мозку. Ослаблення психічної діяльності, її занепад відбуваються у наркоманів набагато швидше ніж у алкоголіків. У цьому разі передусім змінюється ядро особистості наркомана, порушуються головні людські риси, нівелюються індивідуально-особистісні особливості, різноманіття психічного життя. У тих осіб, які почали вживати наркотики у період становлення особистості (у підлітковому віці) протягом 2-5 років формуються стійкі паталогічні особистісні зміни, їх поведінка стає психоподібною, часто поєднуються з антисоціальними і асоціальними діями. Якщо наркоманом стають у пізнішому віці, деформація особистості менш виражена, але спостерігається значне зниження пам’яті не лише на поточні дії, але й збіднюється запас знань. Наркоманія призводить до зниження інтелекту. Сильно знижується здібності до вищих асоціацій, творчості. Коло інтересів різко звужується і обмежується основною метою – добути наркотик.

Настрій надто нестійкий – він різко коливається від дратівливості до апатії, від депресії і туги до короткого стану добросердя. Згодом емоції тьмяніють. Наркотики, потрапляючи до організму, дезорганізують сприйняття кольору, форму предметів, звуків, втрачається відчуття часу і простору. У деяких випадках можливе формування хронічних психозів, що нагадують шизофренію, з маренням, галюцинаціями. У разі пригнічення функції ендокринних залоз знижується основний обмін, внаслідок цього знижується температура тіла, виникають симпатьоадреналінові кризи, що спричиняють головний біль, серцебиття, збліднення обличчя, остуду підвищення або зниження артеріального тиску. Внаслідок постійної інтоксикації може розвинутися цукровий діабет й інші ендокринні захворювання, сповільнюється ріст і розвиток м’язової системи, страждає статева функція. У чоловіків розвивається статеве безсилля, у жінок відмічають розлади менструального циклу, викидні, передчасні роди.

У дитини, народженої від матері – наркоманки, з перших годин життя виявляють ознаки наркоманії. Її організм вимагає тих наркотиків, які він отримував з кров’ю від матері. Позбавляючись наркотику після народження, вона реагує на це судомами, плачем або іншими проявами, властивими дорослим наркоманам у стані абсистенції. Часто ці діти народжуються з фізичною потворністю або фізичними відхиленнями, у них спостерігається затримка психічного розвитку, аж до вираженого недоумства, крім того часто такі новонароджені бувають не життєздатні.

У наркоманів, особливо в тих, які вдихають наркотичні отруєння, вражаються органи дихальної системи, пригнічується їх функція. У цьому разі страждають як верхні дихальні шляхи, так і легені. Наркомани часто страждають на такі специфічні й інфекційні захворювання, як вірусний гепатит, стафілококовий ендокардит, сифіліс, правець, пневмонія, запалення вен (тромбофлебіт), гнійничкові та інші захворювання шкіри. У наркоманів часто бувають захворювання, які здоровим людям не властиві.

Щоб визначити наслідки дії наркотиків, не завжди потрібне лікарське обстеження, іноді за зовнішнім виглядом можна визначити характер захворювання. Насамперед впадає в очі фізичне виснаження. Наркомани худі, бліді, виснажені, виглядають набагато старшими за свій вік, сонливі, втомлені, мляві, до всього байдужі. Обличчя їх спотворені ранніми зморшками, жовтувато-сірого відтінку, шкіра витончена, поступово робиться сухою, старою, лущиться, часто пігментована. Нерідко розвивається екзема. Організм зневоднений, позбавлений необхідного запасу вітамінів і білків.
У наслідок порушення живлення волосся наркомана, як правило, рано сивіють і лисіють, рідке волосся втрачає блиск, стає ламкими. Порушення трафіку відбивається і на нігтях: нігтьові пластинки по товщині, зморшкуваті, ламкі, розшаровуються. Зуби вражаються карієсом. “Гнилі” зуби і парадантид – звичне явище у зовнішності молодого наркомана. Через декілька років прийому наркотиків молодих людей не має більшої частини зубів.

Усе це свідчить, що наркоманія – дуже важке захворювання, що здебільшого призводять до ранньої інвалідизації і різкого скорочення тривалості життя. З упевненістю можна сказати, що кожна нова ін’єкція затягування або прийом у середину наркотичних речовин неминуче скорочують життя. Непомітно підточуючи і руйнуючи весь організм наркотичні отрути скорочують життя в 4-5 разів. Як правило, третина наркоманів вмирають на потязі 5 років після початку вживання наркотиків, звичайно середній вік життя хронічного наркомана не перевищує 30 років, тому що організм не може витримати постійного виснаження. Смертність серед любителів наркотиків дуже висока.

Розглянемо третє питання.

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ НАРКОМАНІЇ

Подолати наркоманію можна тільки якщо підходити до проблеми комплексно. Перш за все, треба підвищити рівень життя населення.

Наркоманія – медико – соціальна проблема, тому вимагає комплексного підходу як у клінічному, такі в соціальному плані. Не можна ізольовано формувати свідомість людини, не змінюючи свідомості навколишнього середовища. А це означає, що для боротьби з наркоманією також як і з іншими соціальними хворобами, необхідне створення здорової соціальної обстановки, політичної стабільності, оздоровлення загальноекономічної і духовно-етичної атмосфери в нашій країні.

Державний комітет України у справах сім’ї та молоді повинен забезпечити просвітницькі заходи через мережу спеціалізованих служб для дітей, молоді, їхніх батьків з питань профілактики наркоманії, пропаганди здорового способу життя та формування практичних навичок протистояння шкідливому впливу наркотиків.

Основний напрям боротьби з наркоманією в нашій країні – це профілактика захворювання. Треба проводити боротьбу з наркоманами не лише там, де вони є, але і там, де можуть з’явитися. Профілактика – це складна система комплексних державних і суспільних, соціально-економічних і правових, методико-санітарних, психолого-педагогічних і психологічних заходів. За суттю вона являє комплекс заходів, направлених на забезпечення високого рівня здоров’я людей, їх творчого довголіття, усунення різних причин захворювань, поліпшення умов праці, побуту і відпочинку, охорону навколишнього середовища.

Нині відбувається перебудова структури нелегального обігу наркотиків, зрощення міжнародних злочинних угруповань з аналогічними кримінальними структурами і Україні. З’являються підпільні лабораторії з виготовлення нових видів наркотиків. Такі реалії сьогодення наркозлочинності в Україні. Тому правоохоронні органи розробили комплекс заходів, спрямованих на випередження та протидію розповсюдження наркотиків у державі, а зусилля передусім спрямовують на ліквідацію організованих груп наркозлочинців.
Активна протидія наркотизації суспільства стала одним зі стратегічних напрямків діяльності органів внутрішніх справ і розглядається як істотний чинник стабілізації загальної криміногенної ситуації в державі.

На думку багатьох фахівців, повністю наркоманію не знищити, адже наркомани у країні були і будуть. Можливо лише зменшити кількість залежних. Для вирішення цього питання необхідно дивитися у корінь самої проблеми, необхідно з’ясувати причину і створити умови, щоб у майбутньому вона не призвела до небажаних результатів. Ні лікування, ні досконале законодавство не розв’яже повністю проблему наркоманії.

Питанню наркоманії необхідно приділяти більше уваги у кожній сім’ї, школі, у навчальних закладах, на підприємствах, популяризувати знання про шкоду наркотиків серед молоді, передусім у періодичній пресі, на радіо – і телепередачах, науково-популярній літературі.

Проблеми можуть бути вирішені лише тоді коли суспільство буде з належною увагою до них ставитися, докладаючи усіх зусиль до їх викорінювання, то наркоманію можна буде перемогти. І саме тоді, на мою думку, матиме результат і лікування, і буде впливати на людей чинне законодавство. Адже відомо, як що особа залежна, то ніякі діючі нормативні акти не можуть їй перегородити, щоб отримати наркотичні речовини або психотропні.

Тому необхідно терміново і активно включатися в боротьбу з наркоманією, як органам державної влади, так і громадянам України, використовуючи для цього весь арсенал доступних засобів.

Не домогтися успіху без відповідної виховної роботи! Тому деканам, замісникам деканів з виховної роботи, особливо кураторам треба уважно ставитися до цієї проблеми. Звертати увагу на стан здоров’я, настрій студентів, знати їх проблеми, проводити просвітницьку роботу.

Також важко подолати наркоманію без широкої інформатизації населення, яку мають взяти на себе ЗМІ. Способів, за допомогою яких можна дати відсіч цьому лихові, чимало. Але головне – кожен громадянин має усвідомити: ця проблема у будь-який момент може торкнутися його та його сім’ї, навіть якщо вона нині є цілком благополучною. 

Толерантніст – це культура добрих манер та вчинків

                                                                      З.П.Ткаченко

                                                                                вчитель математики

   Фурманівської ЗШ І-ІІ ст.

                  Новоукраїнського району

                  Кіровоградської області

Толерантніст – це культура добрих манер та вчинків

(Бесіда-тренінг для учнів 8 класу)

Мета і завдання : вчити учнів виявляти толерантність до думок, поглядів, поведінки інших людей; визначати значення толерантності в житті людей та в суспільстві; розвивати вміння висловлювати власну думку;  засвоювати навички толерантної по­ведінки; виховувати терпиме ставлення до інших.

Обладнання: висловлювання про толерантність, плакати, ручка, зошит(або листочок).

ХІД уроку

І.Організаційна частина

Сьогодні ми з вами будемо знайомитися з основними принципами

толерантності. Термін толерантність у тлумачному словнику пояснюється як

терпимість до чужої думки, вірування, поведінки. Толерантність є основою

людських взаємин, уміння жити за принципом: стався до людей так, як ти хочиш, щоб вони відносилися до тебе.

Тренінгова гра «Знайомство».

(Рекомендація: всі сидять у колі.)

Вправа 1.

Той, хто у центрі кола (учитель), звертається до всіх: "Пересядьте ті, у кого є сестри". Сам він намагається зайняти місце в колі. Той, хто залишається, продовжує гру-знайомство, намага­ючись пересаджувати групу за спільними ознаками (вивчають анг­лійську, французьку, німецьку мови, співають, грають на музичних інструментах), з метою якнайбільше дізнатися про учасників тре­нінгу.
Вчитель. А зараз проведемо кілька тренінгових вправ для створення позитивного настрою.

Вправа 2. «Притча про аксакала»

 Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди попрощатися, та й говорять: «скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім’ї, що усі сини й невістки, дочки і зяті жили разом у мирі та злагоді». Не може вже говорити старий – подають йому папір та олівець, і він довго пише. І коли випадає з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі – там сто раз було написане одне слово. Вгадайте, яке? (Терпимість).

Вправа 3. «Чим ми схожі?»

Об’єднати учнів у підгрупи по троє. Завдання: знайти і записати 5 спільних і відмінних рис між ними. Далі зачитують.

Питання:

Чи можемо ми бути всі між собою однаковими?

Як нам ставитися до того, що всі ми відрізняємося один від одного.

Висновок. Такі вправи налаштовують учасників тренінгу на продуктивну роботу, створюють комфортну обстановку у колективі.

Основна частина тренінгу.

 1.Анкетування „Ваш рівень толерантності”.

      Учитель: Свою терпимість, розуміння ми можемо проявляти по-різному, можна сказати, на різних рівнях:

-         відсторонено, без зайвої критики;

-         витримано, спокійно, вичікуючи компромісного для усіх варіанту;

-         доброзичливо, активно розуміючи мотиви такої поведінки людини, намагаючись допомогти в разі необхідності.

Для того, щоб досягти успіху в житті, не витрачати сил на конфлікти, „побутові війни”, доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

     На якому рівні така риса як толерантність розвинена у вас, допоможе з’ясувати анкета.

Анкета

1.     Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

а) постійно демонструвати своє невдоволення

б) вимагати дотримуватися на заняттях у школі загального стилю одягу та зачіски

в) виходити з того, що людина має право на самовираження й може робити що завгодно зі своїм волоссям

2. Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитись до цього?

а) засуджувати ці вчинки

б) вважати, що це її особиста справа і не втручатися

в) з розумінням поставитися до проблем Оксани і поступово заохочувати її до навчання

      3. Вадим постійно виявляє неповагу до інших, брутальність до своїх однокласників. Що робити?

а) відповідати брутальністю на брутальність

б) прагнути уникати спілкування

в) вияснити мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем роз’яснювальну роботу

      4. Ваша подруга одягла на вечірку вбрання, яке їй не личить та й недоречне на цьому заході. Що ви зробите, аби ваша подруга не була посміховиськом?

а) запропоную ультиматум: або вона переодягається, або йде відпочивати сама

б) натякну, що вона має кумедний вигляд

в) коректно вкажу їй на недоречність такого вбрання.

      5. Ви – прихильник здорового способу життя. Ваш молодший брат не робить зарядки, палить, нераціонально харчується. Що ви робитимете?

а) розповім батькам, нехай вони вирішують, що робити

б) зроблю вигляд, наче нічого не помічаю

в) пояснюватиму переваги здорового способу життя й залучатиму до спільних занять спортом.

Оцінюємо отримані результати: а) - 1 бал, б) – 2 бали, в) – 3 балів

Підраховуємо загальну кількість балів:

Вчитель. 5 балів – ви досить категорична, негнучка, нетерпима до інших людина.

Маючи таку позицію, ризикуєте залишитися самотнім! Розпочніть з обдумування такого вислову: „Всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні”.

6-10 балів – характеризуєтесь як дещо відсторонена особистість із      життєвим принципом „Моя хата – скраю, я нічого не знаю” або маєте велику витримку щодо поведінки, думок, традицій інших людей. По-перше намагайтеся визначити межу вашої терпимості! По-друге, зважте, аби вас не називали надто байдужою людиною.

11-15 балів –прийміть вітання! Ви –толерантна особистість, цінуєте людей, поважаєте їхні почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими. Зберігайте „Своє обличчя”! 

2.Діагностика толерантної особистості.

Учитель: Яку людину можна вважати толерантною? Які риси зазвичай має така людина? Ці питання спробуємо з’ясувати за допомогою опитувальника, який лежить перед кожним із вас.

Завдання. Спочатку з перелічених рис виберіть три, які на вашу думку, у вас яскраво виражені. В колонці А навпроти цих рис поставте знак „+”. Потім у колонці Б виберіть три риси, які на ваш погляд, повинні обов’язково бути в ідеальної толерантної особистості, й проти них також поставте знак  „+”. Цей бланк залишиться у вас, тому будьте якомога відвертішими.

     Заповнюючи опитувальник, ви зможете зміцнити своє уявлення про толерантну особистість, продіагностувати себе, а також порівняти своє уявлення з уявленням усього класу про толерантну особистість.

      (Потім слід підрахувати кількість тих, хто відзначив першу рису як основну в толерантної особистості, потім другу і так за усіма 10 рисами. Кількість відповідей заносять у колонку бланка і записують на дошці. Підраховують кількість відповідей за кожною рисою. Потім визначають рейтинг рис. Отримують груповий портрет толерантної особистості).

      Учитель: Що нового ви дізналися після цієї діагностики? Чи є в нашому класі толерантні особистості?

Зразок бланка опитувальника

№	Риси толерантної особистості	А	Б
1	Терпіння
2	Почуття гумору
3	Доброзичливість
4	Уміння слухати
5	Здатність співпереживати
6	Альтруїзм
7	Уміння поставити себе на місце іншої людини
8	Уміння володіти собою (витримка)
9	Довіра
10	Чуйність

ІІІ.«Лаконічні вислови»

Учитель. Спробуйте коротко висловити думку: що означає толерантність?

Орієнтовні відповіді учнів:

—   Співробітництво,  дух партнерства.

—   Готовність миритися з чужою думкою.

—   Повага людської гідності.

—   Повага прав інших.

—   Прийняття іншого таким, яким він є.

—   Здатність поставити себе на місце іншого.

—   Повага права бути іншим.

—   Визнання рівності інших.

—   Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки.

—   Відмова від домінування шкоди й насильства.

Висновок учнів: Отже, толерантність – це повага, прийняття і розуміння багатого розмаїття світової культури.

Кілька порад для учнів на кожен день:

-         будьте готові до того, що всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні;

-         навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтесь змінити в них те, що нам не подобається;

-         цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими;

-         зберігайте „своє обличчя”, знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самим собою.

ІV.Рефлексія.

Запитання до учнів:

 Чи змінилися власні стереотипи поведінки в класі після проведеного тренінгу?

Чи сприйняли беззаперечно позицію однокласників щодо вирішення конфліктних ситуацій?

Чи повністю погоджуєтесь з текстом вірша «Толерантність врятує світ»?

Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод.

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти  життя яскравим сонцем,

Толерантний Всесвіт побудуй.

Вчитель. Дякую за співробітництво. Зичу вам взаєморозуміння і взаємоповаги, миру і злагоди.

Список використаних джерел

  1. Кравець О. Вчимося бути толерантними: (бесіда-тренінг, 9-11 кл.) / О. Кравець // Моральне та громадянське виховання. – Х.: Основа, 2008. – С.105-107.

2. Валюх Т. Людина починається з добра / Т. Валюх // Позакласний час. -2010. - № 9. – С. 41-42.

 3. Нестерова О. Поняття про толерантність: (для учнів 5-8 класів): [бібліотечна лекція] / О. Нестерова // Шкільний бібліотекар. – 2011. - №2. – С. 15-16.

День сміху

Вчителька:

 - Вовочка, чому ти знову спізнився?

 Вовочка:

- Hу, Марь Іванівна, ну ви ж самі говорили, що вчитись ніколи не пізно!

....................

Вчителька:

 - Вовочка, назви яких-небудь два займенники.

 - Хто, я?

 - Молодець, Вовочка.

 ...................

 Міліціонер зупиняє машину, а за кермом виявляється його колишня вчителька.

 Міліціонер:

 - Здрастуйте, Ніно Петрівно. Діставайте ручку й папір і пишіть 100 разів: “Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожного руху!”

 .....................

Якось на уроці англійської мови один учень запитав учителя-поліглота Олега Паламарчука:

 - Чому в Америці була зроблений і перший автомобіль, і перший літак, і перший комп’ютер, а в нас, на Україні - нічого?

 - Ну як тобі пояснити? - завагався вчитель-поліглот. - Американці - вони тупі. І тому там можна щось придумати. А спробуй щось придумати у нас, на Україні, коли всі довкола тебе мудрі!

 .....................

Вчитель запитує:

 - Що означає вираження: "Вона почервоніла до коренів волосся..."?

 Учень:

 - Це означає, що вона пофарбувалася.

............
— Мамо, сусідський хлопчик мене побив!
— Треба було дати йому здачі.
— Та я дав йому здачі ще перед тим.
...............

Учитель цікавиться:
— Чому ти не був учора в школі?
 — Ви ж казали, якщо я не виконаю домашнього завдання, щоб у школі не з’являвся…

...................

— Чому риби німі?
 — Спробували б ви, дядьку, порозмовляти під водою!

..................
— Сашко, чому в тебе один черевик чорний, а другий — коричневий? — запитав учитель у хлопчика. Ану біжи додому перевзуйся!
 — Та я вже повертався додому, тільки там теж один чорний, а другий коричневий черевик.

..................
Першокласницю, яка прийшла зі школи, питають
— Марічко, а хто за тобою сидить?
— Я не знаю, бо вчителька сказала, що назад обертатися не можна.
...................
П’ятирічна дівчинка не вимовляє «р». Дідусь, кепкуючи з неї, говорить:
— Катрусю, скажи «риба».
— Окунь, — відповіла вона.

...............
— Тату, коли я виросту, то буду полярником.
— Добре, синку.
— Я вже зараз хочу готуватись до цього.
— Як же?
— А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

................
— Марійко, чому ти всі цукерки поїла сьогодні? — розсердилася мати, заглянувши в буфет. Я ж просила тебе залишити ще й на завтра.
— Мамусю, ти ж вчила мене не залишати на завтра те, що можна зробити сьогодні.
................

Учитель. Іванку, чи довго живуть миші?
Учень. Це залежить від кота.

................

— То не ваш хлопчик закопує в пісок мою сумочку?
— Ні, моєї сестри. Мій — он той, що набирає води вашим капелюшком.

.....................
Маленька дівчинка (після іспиту з музики).
— Мамо, екзаменатор, певно, дуже набожний.
— Чому ти так гадаєш?
— Поки я грала, він раз у раз затуляв обличчя руками і шепотів: «Боже мій!».

......................
— Що нагадує тобі Апеннінський півострів?
— Гумовий чобіт.
— Правильно, чобіт. Тільки чому гумовий?
— Бо Італія з усіх боків оточена водою!
....................

На уроці учителька питає Максима:
— Якщо ти йдеш по вулиці й бачиш гарний сад, а в ньому багато груш і яблук, що думаєш про його господаря?
— Чи він має собаку!
....................

Одного разу, повернувшись з роботи, електрик побачив, що у сина забинтована рука.
— Що сталося? Ти чимось поранив себе?
— Ні. Я впіймав бджолу, а вона з одного кінця була не ізольована.

.....................

Дає батько старшому синові кульок з цукерками і говорить:
— Поділися з Юрчиком по-братньому.
— Як це по-братньому?
— А так: йому дай більше, а собі візьми менше.
— Е, ні! Ти краще віддай йому кульок, хай він поділиться зі мною по-братньому.